тремтливий — 1) (який часто й коротко трясеться, тремтить), тремтя[ю]чий, тріпотливий, трепе[і]тний, трепетливий Пор. тремтіти I, 1) 2) див. боязкий … Словник синонімів української мови
тремтливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
надтріснутий — а, е. 1) З невеликою, неглибокою тріщиною. 2) перен. Дрижачий, тремтливий (про голос, звук) … Український тлумачний словник
тремткий — а/, е/. Те саме, що тремтливий … Український тлумачний словник
тремтливість — вості, ж. Стан і властивість за знач. тремтливий … Український тлумачний словник
тремтливо — Присл. до тремтливий … Український тлумачний словник
тремтячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до тремтіти. 2) Який тремтить (у 1, 2 знач.); здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтливий. || Який нервово, від хвилювання тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.) … Український тлумачний словник
трепетливий — а, е, рідко. Те саме, що тремтливий … Український тлумачний словник
трепетний — тре/пітний, а, е. Те саме, що тремтливий … Український тлумачний словник
хибкий — а/, е/. 1) Який хитається, коливається; хисткий. || Який швидко змінюється; мінливий. || Переривчастий, тремтливий (про звуки, голос). 2) перен. Позбавлений міцної основи; ненадійний, хисткий. || Нестійкий за своїми поглядами, переконаннями,… … Український тлумачний словник
